Marianna Kijanowska (geboren 1973 in Nesterow, heute Schowkwa, Oblast Lwiw) arbeitet an einer Trilogie, in deren beiden ersten Teilen sie sich mit historischen und aktuellen Kriegsverbrechen auseinandersetzt. In Babyn Jar. Stimmen (Suhrkamp Verlag 2024, deutsche Übersetzung: Claudia Dathe) schreibt sie aus der Sicht der Opfer, die 1941 von der deutschen Wehrmacht in einer Schlucht in der Nähe Kyjiws ermordet wurden. Ein Chor der Toten erklingt, Stimmen, die sich voneinander lösen und wieder verbinden und die sich dauerhaft den Leser:innen in Erinnerung rufen. Im Zentrum des zweiten Bandes Der Blitz begegnet Wind und Wasser steht der russische Angriffskrieg gegen die Ukraine. Der abschließende Teil, der noch in Vorbereitung ist, wird Krieg allgemein als Phänomen radikaler Grenzerfahrung behandeln.
Oksana Maksymchuk (geboren 1982 in Lwiw) übersetzt die Gedichte Kijanowskas ins Englische. Sie selbst legte als Dichterin zwei preisgekrönte Bände auf Ukrainisch vor: Xenia und Lovy. Außerdem ist sie Mitherausgeberin von Words for War: New Poems from Ukraine (Academic Studies Press 2017), einer Anthologie, die international für viel Aufsehen sorgte. Darin enthalten sind auch Gedichte von Marianna Kijanowska. Der dritte Gedichtband von Oksana Maksymchuk, Still City (Carcanet Press 2024), wurde auf Englisch geschrieben. Er ist eine Art Tagebuch in Gedichtform, in ihm rekonstruiert sie unter Zuhilfenahme unterschiedlicher Quellen (soziale Medien, Nachrichten, Zeugenaussagen, Fotografien etc.) die Zeit des russischen Angriffs, eines Zivilisationsbruches mit Ansage. Sie selbst sagt: „In den Monaten vor der großangelegten Invasion habe ich festgehalten, wie sich Lebensweisen, Denkweisen und Gefühle aufgrund einer Katastrophe verändert und den alltäglichen Ritualen einen Hauch von Endgültigkeit verliehen haben.“

Marianna Kijanowska und Oksana Maksymchuk im Gespräch mit Irina Bondas

Die Veranstaltung wird ukrainisch-deutsch gedolmetscht.

Projektleitung: Alexander Gumz

РОЗМОВА ПРО ПОЕЗІЮ: МАРІАННА КІЯНОВСЬКА & ОКСАНА МАКСИМЧУК

щоб завтра їх усіх не забули

• 16.7.2024, 17:30

silent green, Atelierraum | 7/5 € Квитки

Говоритимемо з Маріанною Кіяноською та Оксаною Максимчук – українськими поетками, кожна з яких у свій власний спосіб пише про насильство та війну.

Маріанна Кіяновська (нар. у 1973 році у Нестерові, сьогодні Шовква, Львівської області) продовжує працювати над трилогією, в перших двох частинах котрої вона пише про історичні та сучасні воєнні злочини. У «Бабин Яр. Голосами»  вона описує події з перспективи жертв, які були вбиті в київському урочищі німецьким вермахтом у 1941 році. Це – хор мертвих, їхні голоси, які відокремлюються один від одного, знову поєднуються і надовго залишаються у спогадах читачів. У фокусі другої книжки з трилогії – «Блискавка зустрічає воду і вітер» – загарбницька війна Росії проти України. У третій і заключній частині трилогії, яка ще перебуває в роботі, письменниця розмірковує про війну як про феномен радикального досвіду.
Оксана Максимчук (нар. у 1982 році у Львові) перекладає вірші Кіяновської на англійську мову. Сама вона написала дві поетичні збірки, відзначені численними нагородами: «Ксенія» та «Лови». Окрім того, вона є співвидавницею антології Words for War: New Poems from Ukraine («Мова війни. Нові вірші з України»), яка мала великий резонанс закордоном . До збірки, зокрема, увійшли і вірші Маріанни Кіяновської. Третя збірка віршів Оксани Максимчук Still City була написана англійською мовою. Це свого роду щоденних у віршованій формі, у якому вона за допомогою різних джерел (соцмережі, новини, свідчення, фотографії тощо) відтворює період російського вторгнення, злочину проти цивілізації. Сама вона каже: „У місяці перед повномасштабним вторгненням я відзначила, як через очікування катастрофи змінилися життя, способи мислити та почуття, як буденні ритуали набули присмаку скінченності.“

Маріанна Кіяновська та Оксана Максимчук у розмові з Іриною Бондас.

Подія перекладатиметься німецькою та українською мовами. 

Куратор проекту: Александр Ґумз